Карта

МАПА СТВОРЕННА ПІД ЧАС ДОСЛІДЖЕННЯ КВІТЕНЬ – ЛИСТОПАД 2018 РОКУ

 

Мапа створена шляхом нанесення об’єктів на google мапу після аналізу анкет та інтерв’ю.    Під  час дослідження було опитано 334 мешканця, проведено 12 інтерв’ю, проведено 3 масових заходи під відкритим небом, 2 круглих стола. Було вказано 198 об’єктів.

 

https://www.google.com/maps/d/edit?mid=1Sjcbe6PZCLUcbvJuVBcEJI77-ZWU50l2&ll=49.29561800504841%2C37.44965433142511&z=11

 

Наш проект «Проведення картування громади Борівської селищної ради, Борівського р-ну Харківської обл.» впроваджується при фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку ( USAID) та виконується в рамках проекту «Єдина громада», який реалізують організації IREX і ГУРТ.

Метою нашого проекту було налагодження партнерства між мешканцями Борівської селищної ради, громадськими організаціями та місцевою владою шляхом проведення картування та створення паспорту громади Борівської селищної ради Харківської області, до складу якої входять: смт.Борова, с.Новоплатонівка, с.Шийківка, с.Бойні. Тобто це було комплексне дослідження з метою вивчення соціальної реальності, мапування ресурсів та створення образу громади, який би демонстрував її здатність та потенціал

ДОСЛІДНИЦЬКІ ПИТАННЯ

  • Які об’єкти в громаді викликають позитивне, негативне та дискусійне ставлення з боку мешканців?
  • Які ідеї та ресурси необхідно докласти, аби створити більш привабливі умови проживання?
  • Якими заходами залучити мешканців до процесу планування та реалізації локальної політики?
  • Які якості виявляють мешканці у власному ареолі проживання?
  • Які потреби мешканців не задоволені у даний час?

Під час даного дослідження основними мапувальниками стали місцеві жителі, мета такого підходу полягає в тому, щоб вже під час картування міста створити майданчики для комунікації мешканців, передати повноваження представникам локальних спільнот впливати на формування стратегії та оснастити інструментами картування активістів для подальшого його використання в роботі з локальними спільнотами.

Локальна спільнота – це люди, які об’єднані схожим способом життя, спільними інтересами, звичками, поведінкою, релігією, історичними передумовами (хіпстери, пенсіонери, мешканці будинків у дворі, спортсмени, моржі, караїми, роми, монахи, журналісти, працівники бібліотек тощо).

Кожен учасник та учасниця групи стали представниками своїх спільнот, в яких проводили картування. Вони опитали по 10-15 осіб зі своєї спільноти та провели по одному інтерв’ю з представником “специфічних” особистих культурних ідентичностей (представниками етнічних, соціальних меншин / маргіналів / лідерів думок).

Всі результати передавались команді моніторингу через гугл форми, та дотримувались повної анонімності відповідей, команда не знає хто з учасників передав інформацію, і так само хто є власником слів. На що є дві причини: 1) об`єктивність дослідження, де думка лідерів думок формальних та не формальних прирівнюється до думки маргіналів, пенсіонерів, школярів тощо; 2) респонденти та учасники можуть вільно висловлювати свої думки, не думаючи про те, що отриману інформації можуть застосувати проти них. Результати роботи надані нижче.

Під час проведення дослідження було виявлено, що адміністративні одиниці(села Шийківка, Новоплатонівка, Бойні, смт.Борова) не співпадають з територіальними(села Шийківка, Новоплатонівка, смт.Борова, Новоселівка, яка раніше була селом, Одноребрівка, Бакаї, 14 квартал). Тобто насправді с.Бойні в уяві людей вже не існує.

37,7% населення – пенсіонери, 14,2% -діти. Це місце лісів, річок та полів. Стале, незмінне культурне середовище, але з мінімальною кількістю збережених стародавніх традицій. Це місце втрачених символів та сенсів. Майже відсутня самоідентифікація, розуміння приналежності до місцевості, спільноти.

Потрібна символіка, яка має основу, на яку можна спиратися та робити подальші кроки для розвитку.

Аналіз опитуваних показує приналежність до різних соціальних груп, опитування проводилося у центрі селища, в мікрорайонах, біля ринку, автовокзалу, у селах Новоплатонівка, Шийківка. Було проведено опитування серед школярів, опитування в групах на підприємствах. Завжди зазначалося про анонімність, відсутність фотофіксації, бо більшість опитуваних наполягала на цьому.

 

ТОП НЕГАТИВНИХ ЛОКАЦІЙ

Смітники, сміття -66 – навіть у центрі, в парку, на 14 кварталі, стихійні звалища у с.Шийківка, у с.Новоплатонівка. Було наголошено, що не прибирають, погані люди накидають, утворюються купи сміття. Весною були проблеми з полігоном, сміття виносило на дорогу.

Закинуті будівлі – 64 – більшість у центрі, недобудований спорткомплекс, дитсадок у парку, гуртожиток, баня, ферми у Новоселівці, Новоплатонівці, Шийківці. Ці міста названі як небезпечні, там викидають сміття.

Дороги -63 – це тротуари на 14 кварталі, дорога у с.Шийківка, на Новоселівці. Ями, калюжі, біля будинків багато автомобілів.

Туалети -33 – автовокзал, парк, ринок. Взагалі немає сучасного туалету, нехай платного. Але під час картування було встановлено новий туалет у парку, без води, але він все ж таки чистий.

15 згадувань про кафе, де небезпечно, продають алкоголь підліткам, теж було вказано про магазини.

 

ТОП ПОЗИТИВНИХ ЛОКАЦІЙ

 

Найбільш позитивних відгуків отримали природні локації – Червонооскільське водосховище – 70,  місце для відпочинку, купання, риболовлі влітку і взимку; ліс -57, це місце також визначено як місце для відпочинку, збирання грибів, трав, прогулянок.; ставок Шийківський – 9, парк – 55, 21 – об’єкти в парку, а саме, спортмайданчик, дитячий майданчик. 39 позитивних відгуків про фізкультурно-оздоровчий комплекс(ФОК) – місце, де можна займатися спортом, проводити змагання. 50 відгуків про 8 закладів кафе, вказували на це місце, як місце відпочинку, святкування, спілкування. 30 відгуків про заклади культури  – 5 про Будинок дитячої та юнацької творчості, 6 – неформальний майданчик Піраміда в парку, 3 –Шийківсьький клуб, 5- Новоплатонівський.

 

ТОП ДИСКУСІЙНИХ ЛОКАЦІЙ

 

Всі позитивні  локації мали також дискусійні відгуки, це стосувалося лісу, водосховища, парку. Всюди сміття, водосховище цвіте, схили заростають. В парку також є купи гілок, аварійні дерева, мало місць для відпочинку, немає атракціонів, гойдалок, світла.

 

Під  час дослідження було опитано 334 мешканця, проведено 12 інтерв’ю, проведено 3 масових заходи під відкритим небом, 2 круглих стола. Було вказано 198 об’єктів.

До якісного дослідження можна віднести інтерв’ю, які було проведено серед 12 учасників. Про організацію дозвілля жодної позитивної відповіді.

Учасники картування були дуже включені в процес, сильно вмотивовані стати агентами змін, і в той же час, результати їх досліджень показують, що люди в громаді дуже соціально атомізовані. Горизонтальні зв’язки практично повністю відсутні. Немає майданчиків для комунікації, де б вони будували соціальні зв’язки і суспільний простір. Точкові ініціативи мають нерегулярний характер, інструмент колективних звернень майже не працює, більшість мешканців не знають депутатів зі свого округу, можливостей відстоювання інтересів свого округу.

Мешканцям бракує чіткого розуміння що саме конкретно їм не подобається, і які альтернативи. Під час процесу дослідження ми помітили приклади, коли дискусійні питання можна було вирішити відразу, для цього треба було тільки почути різні думки та сприйняти їх як інформацію, а не як оціночне судження.

Це свідчить про те, що такі діалогові майданчики треба масштабувати на рівень селище, села, навчати людей культурному менеджменту, діалогу, партисипативним практикам для зростання їх ефективності, робити обміни з іншими містами. Це кристалізує розуміння що конкретно змінювати та в якому напрямку. А головне, це включить мешканців міста в культурні процеси вже зараз для творення спільного культурного простору. Одним з інструментів включення став партисипативний процес Громадського бюджету, де кожен мешканець мав можливість проголосувати за певний проект і його реалізацію, тобто долучення до розподілу коштів селищної ради. Але потрібен комплексний підхід для залучення громади для  конструювання діалогових процесів, створення майданчиків для співтворчості (хаби, центри), проводити навчання з менеджменту культурних процесів, діалогових, партисипативних практик та культивують обмін досвідом з іншими містами.

 

 

Рекомендації:

  • Розбудовувати горизонтальні зв’язки через інклюзивність вразливих мікроспільнот. Інструмент – освітні візити в інші міста, що дадуть змогу встановити особисті контакти, знайомства, дружбу і подальшу спільну діяльність. З обов’язковою умовою – по одному представнику з різних громад. (перемішати під час обмінних візитів працівників культурної сфери, соціально включених комюніті в процеси і атомізованих мешканців)
  • Потрібно взяти вектор на вирощення культурного кластеру.  На базі бібліотек відкрити хаби (ресурсні центри): з можливістю проводити безкоштовні і платні заходи (мовні курси, майстеркласи для дітей, робоклуби, ІТ-курси)
  • Проводити навчання з культурного менеджменту для активної та перспективної молоді.
  • Продовжити роботу з Громадським бюджетом, поширити його на прибудинкові території для включення локальних спільнот, створення комунікацій на рівні дворів, вулиць. Інструмент –Громадський бюджет 2. Треба провести інвентаризацію і скласти перелік потенційних приміщень.
  • Включення мешканців міста в культурні процеси вже зараз для творення спільного культурного простору – запровадження партисипативних фестивалів вуличної культури, де кожен мешканець, гурт, колектив, спільнота на своїй локації може вільно представити свій культурний продукт, день, коли місто перетворюється на одну єдину площадку для проявів себе та комунікації з іншими.
  • Розробити декілька туристичних маршрутів селищем, селами та промаркувати їх вуличними вказівниками.  Розмістити їх опис на сайті або спеціальному лендінгу із чітким позиціонуванням туристичної і культурної привабливості Борівської громади. Меморіальні таблички на будинках, та вказівники з метражем до туристичних об’єктів впливають на самосприйняття мешканців міста як туристично привабливого і цінного. Наразі, крім туристичних баз та Червонооскільського водосховища більше нічого не гуглиться.
  • Розвивати бренд різноманітності.  Відкрити алею слави із представників найрізноманітніших майстрів, фахівців, які зробили внесок у розвиток селища, району, його культури.
  • Зробити освітлення у парку, щоб люди мали можливість вечірніх прогулянок, спілкування, це ж можуть робити гості селища.
  • Відкрити оглядовий майданчик на башті, або на будинку культури.
  • Реклама на білбордах: переосмислення бібліотечного простору. Тепер це місце де твориться сучасна культура. Проводь свої курси, тренінги, лекції. Соціальна реклама на тему: культивація високих стандартів культури поведінки, культури побуту, споживання, співжиття. Для створення і дизайну макетів для білбордів провести призовий конкурс серед молоді.
  • Розвиток мобільних форм надання культурних послуг в віддалених від центру районах (пересувні виставки і концерти аматорських колективів в місцях масового скупчення населення, організація в бібліотеках, будинках культури, тимчасових виставок тощо)